США хочуть, щоб Угорщина залишалася в колі країн Західного світу
Візит одіозного прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Вашингтона, а також його тепла зустріч із президентом Трампом викликала чимало здивувань в американських політичних колах та ЗМІ. Не менший подив і тривогу спричинила ця подія в Україні. Адже це той самий Орбан, уряд якого чинив перепони українським законам про освіту, про мову, а також блокував засідання Україна-НАТО.
Політики й експерти як в Україні, так і на Заході розгледіли в поведінці угорського уряду антиукраїнську і антинатівську концепцію Кремля, а на додачу – підігравання Китаю. То, що ж змінилося зараз? Чому після років американського тиску на Орбана президент США раптом запрошує його в гості? І навпаки, чому в американських ЗМІ наступного дня після переговорів з'являються повідомлення про можливі нові санкції проти близького оточення угорського прем'єра?
НАТЯК НА САНКЦІЇ ПІСЛЯ ПЕРЕГОВОРІВ
США підготували санкції проти осіб із близького кола угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана на тлі занепокоєнь, що центральноєвропейська держава стає все більшим тягарем для західних інтересів, - написала наступного дня після зустрічі Трампа й Орбана впливова американська газета The Wall Street Journal.
Як уточнили виданню джерела в американській адміністрації, санкції можуть бути введені на підставі так званого Глобального акту Магнітського, який надає можливості переслідувати чиновників по всьому світу через порушення ними прав людини.
Ще до проведення зустрічі Білий дім зазнав жорсткої критики від Конгресу, в тому числі з боку представників Республіканської партії. Тоді члени Комітету з міжнародних відносин Сенату від обох партій закликали президента натиснути на Орбана у зв'язку зі стурбованістю ситуацією з правами людини, а також ерозією демократичних інститутів в Угорщині. А демократи в Палаті представників взагалі виступили за те, щоби Трамп скасував зустріч. У Конгресі звернули увагу президента, що вибори в Угорщині стали менш конкурентними, свобода ЗМІ звузилася, а судова система опинилася під контролем прем'єра. До того ж, Угорщина за часів Орбана швидкими темпами розвивала взаємодію з Кремлем попри тиск на Москву з боку США і Європейського Союзу.
ТРАМП: БУТИ СУПЕРЕЧЛИВИМ – ЦЕ НОРМАЛЬНО…
Але самого Трампа, схоже, позиція Конгресу хвилювала менше за все, не зважаючи навіть на заяви однопартійців. Він влаштував шанований прийом своєму гостеві, підтвердивши своє позитивне ставлення до угорського прем'єра.
Віктор Орбан здійснив величезну роботу в багатьох різних аспектах. Його дуже поважають. Поважають в усій Європі. Він, напевно, як і я, трохи суперечливий (політик – ред.), але це нормально. Це нормально. Ви зробили гарну роботу, і ви зберегли свою країну в безпеці, - заявив американський президент на початку зустрічі перед камерами. Трамп подякував Орбану за візит і підкреслив, що для нього було високою честю мати такого гостя.
Позиція президента США, м'яко кажучи, кардинально різнилася з тією, що озвучили напередодні обидві партії в Конгресі, а також із тим тиском, який американська адміністрація зберігала впродовж останніх років. Штати вже надто довго зосереджуються на ізоляції чотириразового угорського прем'єра через його утиски демократії, а також поглиблення зв'язків з Росією і Китаєм. Тож, президент своїми висловлюваннями просто поставив під сумнів жорстку позицію Вашингтона.
Чим можна пояснити таке ставлення Трампа до одіозного європейського лідера, якого США тримали в лабетах довгий час? Нинішній президент США за свої понад два роки каденції вже встиг заявити жорстку принципову позицію по відношенню до партнерів, таких як країни ЄС і НАТО або, скажімо, Канада й Мексика (в угоді NAFTA). Водночас, Трамп продемонстрував незрозумілу для багатьох готовність йти назустріч авторитарним лідерам і відвертим диктаторам, таким як Кім Чен Ин або Володимир Путін.
Очевидно, ставлення президента США до угорського прем'єра вписується в стратегію, яку Трамп продовжує вибудовувати з Росією чи Північною Кореєю. Однак, у такому випадку Орбану варто пам'ятати, що для нього це не означає приємного діалогу. Це передбачає спочатку санкції, потім ще санкції, а зрештою – виконання Угорщиною вимог, на яких наполягають Сполучені Штати та інші країни Заходу.
ЧОРНИЙ СПИСОК ДЛЯ УРЯДУ ОРБАНА
Прем'єрству Орбана не звикати до санкцій. Ще в жовтні 2014 року США запровадили візові обмеження проти десятка осіб, наближених до прем'єр-міністра. Причиною такого тиску в Вашингтоні тоді назвали угорський авторитаризм, масштабну корупцію, а також амбівалентність (роздвоєну позицію) Будапешта щодо спільного тиску на Росію через її агресію проти України.
Пізніше, у вересні 2018 року Європарламент запустив процедуру введення обмежень Євросоюзу проти свого ж члена, Угорщини, через грубі порушення урядом Орбана засад демократії. Це був безпрецедентний крок, наболілий сплеск невдоволення самодіяльністю Орбана всередині самого ЄС.
Тобто, нинішня загроза санкцій – не нова. Натомість тут, як кажуть, головна не форма, а зміст, тобто, у кого поцілять цього разу. За інформацією WSJ, отриманою від джерел, пропозиції по санкціях стосуються найближчого кола Віктора Орбана.
Серед таких людей називається ім'я олігарха Лорінца Месароша, який вважається не тільки ближчим бізнес-союзником Орбана, але також людиною, яка контролює значну частину медіа-простору в Угорщині. Це дає змогу істотно знижувати рівень критики на адресу уряду всередині країни. Месарош ще в 2016 році придбав найбільшу опозиційну угорську газету Nepszabadsag, яка раніше жорстко звинувачувала в корупції союзників Орбана. Крім того, Месарош скупив понад десяток регіональних видань.
У списках можливих санкцій фігурує також Іштван Тіборч, чоловік старшої доньки Орбана, який володіє великими об'єктами нерухомості. На його адресу неодноразово висловлювалися претензії у відмиванні мільярдів форинтів із бюджету ЄС. Але щоразу він виходив сухим із води.
Третя особа з кола наближених до угорського прем'єр-міністра, якій загрожують санкції, це 47-річний глава адміністрації Орбана Антал Роган. Він входить до тієї частини угорського уряду, яка активно підтримує економічні проекти, пов'язані з Росією і особисто бере участь у переговорах. У тому числі, йдеться про перекачку російського газу, а також реалізацію проекту розширення АЕС Пакш та будівництва Пакш-2 за рахунок мільярдних російських інвестицій і технологій, які постачає РФ.
НАТО, УКРАЇНА І КИТАЙ
Втім, що важливо в плані безпеки, для Сполучених Штатів, Орбан останнім часом був кісткою в горлі в зусиллях щодо зміцнення східного флангу НАТО для протидії зростаючому впливу Росії й Китаю. У Вашингтоні незадоволені тим, як уряд Обрана блокує зусилля України приєднатися до Альянсу, посилаючись на уявні утиски угорської меншини на українській території. До речі, обидва питання – недопущення розширення НАТО на схід, а також національні меншини – цілком співпадають із позиціями Кремля, з яким Будапешт за каденції Орбана не обмежує себе в контактах.
У Вашингтоні також пам'ятають, як угорський уряд у листопаді минулого року відмовив США в екстрадиції двох російських торговців зброєю, які намагались продати зенітні ракети мексиканським наркокартелям. Замість цього Угорщина дозволила росіянам безпечно повернутися на батьківщину.
Тим часом, однією з останніх дій кабінету Орбана, яка роздратувала Сполучені Штати, стала його відмова виконати наполегливі рекомендації Вашингтона по скороченню ділових зв'язків із компанією Huawei. Цей китайський виробник уже потрапив до чорних списків США через виклики у сфері інформаційної безпеки та захисту інтелектуальної власності.
Саме зараз, у момент напруженого пошуку компромісу в торговій війні з Пекіном, кабінет Трампа приділяє особливу увагу протидії всім спробам Китаю затвердити свій необмежений вплив на міжнародному ринку. Лише в середу президент США ввів надзвичайний стан у сфері електронних мереж та комунікацій, які Китай використовує для демпінгування цін, а також з метою створення й використання дір у інформаційних технологіях для крадіжки технологій та промислового шпигунства. Причому, у Вашингтоні особливу увагу звернули саме на компанію Huawei, зусилля якої вважають небезпечними не тільки в США, але в Канаді, Європейському Союзі та в інших країнах демократичного світу. Тож цей пункт точно не оминув уваги Білого дому.
КИТАЙСЬКЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Отже, що означає гостинність Трампа для Орбана, після якої американські ЗМІ пишуть про можливі санкції для найближчого оточення угорського прем'єра? Вочевидь, це пов'язані між собою речі, які вже давно стали частиною стратегії США в діалозі з проблемними лідерами. Публікація WSJ про можливі покарання для оточення Орбана – це останнє китайське попередження його урядові.
У Вашингтоні не приховують, що хочуть переконати Орбана виконувати багаторічні обіцянки у сфері безпеки, а також щоб Угорщина залишалася в колі країн Західного світу. Якщо Орбан не зрозуміє попередження, підуть практичні кроки з точковим, але відчутним тиском.
І це відповідає не тільки інтересам виключно Сполучених Штатів, які мають намір затвердити свою перевагу в торговельному протистоянні з Китаєм. Це стосується також єдиної стратегії НАТО, якій загрожують гібридні виклики з боку Росії, КНР, Ірану та інших гравців. Тут ідеться, в тому числі, про недопустимість блокування Будапештом процесів інтеграції України до Альянсу, згортання спільних із Росією енергетичних проектів та виконання Угорщиною всіх зобов'язань члена ЄС і НАТО. Тож тепер – справа за Орбаном, який повинен дати чітку відповідь на те, як він сприйняв останнє попередження Вашингтона.
Ярослав Довгопол, Вашингтон.
Перше фото: Getty