Третя Міжнародна конференція щодо реформ в Україні пройшла цього тижня у канадському Торонто. 

Більше 800 учасників із близько 40 країн два дні аналізували зміни в Україні протягом останнього року і шукали найефективніші способи їх продовження та прискорення. Офіційний Київ на цьому заході представляла велика президентська делегація на чолі із Володимиром Зеленським та потужне урядове представництво, очолюване Степаном Кубівим. Окрім цього, великий “десант” висадили в Торонто українські організаціїї громадянського суспільства. До чого ж привели два дні напружених дискусій?

МІЖНАРОДНІ ОГЛЯДИНИ

Хоча офіційно конференція щодо реформ і візит президента - дві окремі події, відділити їх одна від одної неможливо. “У нас вийшло “два в одному”. Велика цінність цієї конференції у тому, що вона стала першою осмисленою нагодою для президента та нової команди заявити про свої нові пріоритети у сфері технічної допомоги, залучення іноземних інвесторів тощо”, - поділився своїми думками посол України в Канаді Андрій Шевченко.

Дійсно, візит у Торонто став для президента Зеленського північноамериканським дебютом і на місяць передує анонсованому візиту у Вашингтон. З огляду на це логічним видається те, що на більшості зустрічей главу держави супроводжували його найближчі соратники: Андрій Богдан, Володимир Пристайко та Сергій Шефір. І якщо Пристайко добре знайомий канадській стороні, адже очолював посольство України в Канаді, то про інших членів команди відомо дуже мало, як, до речі, і про самого Зеленського, політичний портрет якого канадські аналітики складали на основі серіалу “Слуга народу”.

“Важливо, що тепер є особистий контакт між керівництвом України та Канади й персонально між Трюдо і Зеленським. Мені здається, вони відчули один одного, бо говорили і про такі серйозні речі, як зброя та війна, але і про лижі, сноуборди та дітей”, - розповів Шевченко про хід перемовин між керівництвом держав.

Відверто більш розслаблений та менш офіційний підхід до ведення справ нового очільника Банкової прийшовся канадцям до смаку. “У канадському контексті більш неформальний підхід сприяє справі. Більша доступність, чіткий, короткий, з певною дозою гумору виступ - працює”, - розповів досвідчений дипломат Роман Ващук, який в ролі посла Канади в Україні вже приймав у Торонто Петра Порошенка у 2017-ому.

Ця “певна доза гумору” дозволила президенту причарувати впливову аудиторію Економічного клубу Канади, членами якого є найбільші капіталісти країни. Основна теза - про доцільність інвестування в Україну - прозвучала у виступі президента кілька разів, підкріплена поясненням, чому це вигідно. Утім, слова Зеленського про велику кількість хоч і позитивних, але майбутніх змін, що чекають Україну, зіграли з ним злий жарт, адже інвестори люблять стабільність. За словами президента Канадсько-української торговельної палати Зенона Потічного, канадці вже чули надто багато обіцянок від України і тепер воліють спершу упевнитися у їх виконанні.

Тому не одна лише особиста харизма, а години невтомної праці усього дипломатичного корпусу України знадобилися на те, аби візит приніс практичні результати. До таких “цеглин” відноситься укладення довгоочікуваної Угоди про спільне кіновиробництво та висловлення наміру відновити дію Угоди про молодіжні обміни. Обидві угоди мають потенціал стати дуже вигідними Україні, оскільки відкриють “вікно в Канаду”.

Так, Угода про спільне кіновиробництво дозволить українським та канадським митцям створювати фільми у копродукції, залучаючи фінансування на обох ринках. Водночас, Угода про молодіжні обміни, якщо врешті буде підписана, дасть змогу молодим українцям та канадцям протягом року подорожувати й працювати в іншій країні.

Слід згадати і про оголошене Канадою збільшення допомоги Україні на 45 млн доларів, а також про невизнання офіційною Оттавою російських паспортів, виданих мешканцям ОРДЛО.

ЯБЛУКО РОЗБРАТУ

Що ж до самої конференції, то вона мала потенційно якісно відрізнятися від минулих подібних заходів, що пройшли у Лондоні у 2017-ому та Копенгагені у 2018-ому. Канада вирішила суттєво додати інтерактиву й розширити кількість учасників, аби створити повнішу картину сучасної України. Утім на практиці досягти цього навряд чи вдалося. Панелісти, якими б обізнаними не були, в своїй більшості залишалися скутими чи то дипломатичним протоколом чи то чим іншим. Так само, не вдалося обійтися без офіційних і традиційно нудних заяв держав-учасниць.

Суттєво зменшила шанси конференції на успіх й внутрішньоукраїнська турбулентність, викликана зміною влади. Так, буквально за три дні до початку заходів у Торонто від участі у них відмовився міністр закордонних справ Павло Клімкін, а згодом й віцепрем’єрміністр Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка мала стати ключовим учасником двох панелей. Загалом протягом останнього місяця урядова делегація нібито із причин оптимізації коштів була зменшена ледь не вдвічі.

З цих же причин комунікація між членами команди президента та прем’єра була, м’яко кажучи, ускладнена, а важливі позиції, які мали б узгоджуватися, звучали різними голосами. Так, у заяві президента про розширення дії Угоди про вільну торгівлю на сферу послуг та інвестицій немає нічого нового, адже ще минулого року до Канади приїздив Степан Кубів, який відкривав засідання спеціальної комісії, що займалася саме цим. Так само дивно було почути від Зеленського про “домовленість щодо  можливості постачання оборонної зброї та новітньої військової техніки з Канади”. Як відомо, Україна була внесена до Контрольного переліку країн, до яких дозволений експорт автоматичної зброї ще у 2018-ому році і з того часу жодні регулятивні зміни не ухвалювалися. Співрозмовники в уряді Канади підтвердили, що Трюдо та Зеленський обговорювали різні питання, але жодних угод про постачання військового обладнання не укладали.

ОСЕЛЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

Тому чи не найбільш вдалим елементом промоції України в рамках конференції був так званий Український дім, організований Офісом з просування експорту у співпраці з іншими організаціями. У рамках його роботи відвідувачі мали змогу не лише послухати інтелектуально насичені розмови під час численних панелей, але й скуштувати вишукану їжу, насолодитися сучасною якісною українською музикою, дізнатися про вітчизняні технологічні новинки та навіть познайомитися із високою модою, представленою українськиими дизайнерами. І, на відміну від розмов та обіцянок, що лунали в інших локаціях, Український дім дав змогу наочно побачити справжні зміни та досягнення українців. Чого вартий один лише фільм “Гуцулка Ксеня”, продемонстрований в останній день роботи Дому. За словами міністра культури України Євгена Нищука, ця стрічка була придбана іноземними промоутерськими компаніями ще до її офіційного виходу на екрани. До уваги відвідувачів були представлені й інтерактивні обідні столи, вишукані ювелірні вироби й навіть роботи розробки запорізького заводу. 

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО РЕФОРМ

Все ж головним завданням керівництва України в Торонто була демонстрація успішності та незмінності руху держави шляхом реформ, і цієї мети, здається, було досягнуто. За три дні в Торонто президент провів 19 зустрічей, ще з десяток мали присутні українські міністри. До цього слід додати ще й численні дискусійні панелі й інші заходи, які порушували злободенні теми й просували важливі для України питання. Цей позитивний збірний лобізм дозволив переконати співрозмовників із Канади та інших країн у тому, що Україна впевнено рухається уперед, але потребує підтримки партнерів. Високопоставлені учасники говорили про це прямо:

“Ми залишилися дуже задоволеними розмовою із президентом та підтвердили подальшу непохитну підтримку Канадою України”, - сказав Майкл Левіт, голова Постійного комітету парламенту Канади із закордонних справ.

“Підтримуючи Україну, ми надсилаємо Росії чіткий сигнал, що її агресія ніколи не толеруватиметься”, - заявив міністр оборони Канади Харджит Саджан.

“Ми й надалі підтримуватимемо Україну у протистоянні російському втручанню й агресії, а також працюватимемо над створенням кращого майбутнього для усіх наших друзів в Україні”, - наголосив прем’єрміністр Канади Джастін Трюдо під час спільної із Володимиром Зеленським пресконференції.

З огляду на те, що конференція-2020 пройде у Литві, яка ставиться до України чи не найбільш прихильно з усіх держав світу, наступного року можна очікувати на продовження розпочатих розмов та програм і виведення їх на якісно новий рівень.

Максим Наливайко, Торонто

Фото: president.gov.ua