У світових ЗМІ стара біда: коли пишуть про Україну, уникають називати війну війною, а агресора агресором
Аналіз світової реакції на актуальні події в Україні залишає у нас двозначне враження. З одного боку, добре, що Україна присутня в топах світових новин, але з іншого – проблема в тому, що часто подається це не стільки поверхово (це природньо, ми теж поверхово пишемо про те, що відбувається десь в Африці), скільки зверхньо, з очевидними перекосами і помилками, незрідка – на догоду ворогам України. На цьому тлі дуже добре видно, де і як недопрацьовує Україна в нагально необхідній справі поширення в світі об’єктивної інформації про саму себе.
Нагадаємо про що йдеться
У неділю, 6 жовтня більш як у 20 містах України, зокрема Києві, Харкові, Одесі, Чернігові, Сумах, Вінниці, Львові, Ужгороді, Миколаєві пройшло віче з вимогою не допустити капітуляції України перед російською агресією. Віче проходило під національними прапорами, без партійної символіки. До нього приєдналися українці за кордоном, зокрема в Португалії і Чехії.
Організатором акції виступив Рух опору капітуляції, який виник після того, як 1 жовтня на переговорах у Мінську було підписано так звану формулу Штайнмаєра. Низка українських партій, активісти та громадські діячі виступили з різкою критикою цієї формули, наполягаючи, що спочатку має бути виконана безпекова частина Мінських угод, тобто, виведення військ і контроль над кордоном мають передувати виборам і обговоренню статусу Донбасу. Відтак президент Володимир Зеленський записав відеозвернення і наголосив, що ніколи не здасть Україну. Але противники «формули» продовжили протести, виходячи з того, що саме їх тиск спонукає главу держави до заяв про недоторканість «червоних ліній» та вибори на Донбасі після виведення звідти російських військ.
…але у дзеркалі світових ЗМІ усе виглядало не зовсім так
На жаль, усі ці події, хоч і потрапили до новин дня у закордонних медіа, але часто були висвітлені так, що не тільки не передавали масштаби і суть події, а й просто критично зміщували акценти.
Ось видання з далекого Тайваню, яке не має свого кореспондента в Україні, тож розміщує інформацію світових інформаційних агентств, у даному разі комбіновану з текстів Deutsche Welle, Associated Press та Agence France-Presse.
Зацитуємо: «Україна, Росія та проросійські бійці підписали угоду, що проклала шлях до місцевих виборів. Франція та Німеччина, які брали участь у мирних переговорах, вітали цей крок… Зеленський заявив, що це необхідний крок для …спірного регіону, який п'ять років потерпає від жорстокого конфлікту між проросійськими сепаратистами та українськими урядовими військами… Мирна угода, укладена Францією та Німеччиною у Мінську, Білорусь, у 2015 році, виявилася нездатною припинити жорстокі бої…».
Натомість «тисячі протестувальників зібралися в столиці України, протестуючи проти плану… який дозволяє місцеві вибори на сепаратистському сході…», і це при тому, що «згода на вибори у східному регіоні є однією із складових дорожньої карти до миру».
Ось і постає зображення противників миру як такого. І ні слова про російську агресію, ні про те, що протест є всеукраїнським, а не «в столиці зібралися», що протестують не проти виборів і не проти миру, а проти таких поступок агресору, які саме миру і не принесуть.
Ті ж вади і у інформації, поширеної Reuters – а її передрукували дуже багато англомовних видань, зокрема, ось це в Об’єднаних Арабських Еміратах: угода мирна, а протестувальники не хочуть миру.
Зацитуємо: «Минулого тижня угода відкрила шлях до відновлення мирних переговорів на найвищому рівні для припинення конфлікту, через який зв'язки Росії із Заходом стали найнижчими з часу холодної війни». Натомість «тисячі людей, які зібралися на головній площі Києва» (і знову без згадки про те, що акція проходить у кількох десятках міст) постають впертими, які самі не можуть пояснити, чому вони проти миру. Водночас, за версією Reuters, «партії Зеленського «Слуга народу», яка має більшість в українському парламенті -251 мандат, - все ще не вистачає 300 голосів, необхідних для зміни Конституції та надання автономії Донбасу».
Радіо «Свобода» примудрилось “Рух опору капітуляції» назвати «штабами капітуляції» - відчуйте різницю («Учасники мітингу також оголосили про створення так званого «штабу капітуляції», до якого входять представники різних політичних та громадських об’єднань»).
А також, повідомивши, що акція всеукраїнська, автори назвали, крім Києва, тільки Харків, і додали навіщось, що це «східноукраїнське місто… яке перебуває під контролем Києва».
І знову чуємо про впертих противників миру: «Протестувальники оголосили план («формулу Штайнмаєра». – Ред.) капітуляцією перед Росією» у той час як «формула Штайнмаєра є складовою загальної дорожньої карти для досягнення миру».
Нічого нібито складного. Змогло ж видання Eurasia Diary, що виходить п’ятьма мовами в Азербайджані, подати цілком збалансований матеріал, де і масштаб акції – вся Україна! – передано, і протестувальники не виглядають затятими прихильниками «війни до останнього набою», і вади «формули» подано лаконічно і по суті. Щоправда, для цього було передруковано текст з українського видання Kyiv Post.
Ось кого не треба на рівні «лікнепу» вводити в деталі українських справ, то це польські видання. Точно і вичерпно:
«У Києві, а також у багатьох менших містах… відбулися акції протесту проти капітуляції. Так учасники цих мітингів і демонстрацій називають згоду України на т. зв. «формулу Штайнмаєра», яку, на думку колишнього президента Петра Порошенка, швидше слід назвати формулою Путіна, оскільки вона відповідає російським інтересам і дозволяє Москві досягти всіх політичних цілей для української держави. Протестувальники навіть почали створювати спеціальні комітети для того, щоб нинішня адміністрація президента Зеленського не підписувала угод, несприятливих національним інтересам України. Російські ЗМІ вже пишуть, що вони націоналісти та екстремісти. У недавньому довгому інтерв'ю, яке дав міністр оборони Росії Шойгу (він зазвичай ухиляється від засобів масової інформації, і це його перше інтерв'ю з 2013 року), він сказав, що екстремістів в Україні ми в будь-якому разі зупинимо. Шкода, що цього раніше не зробили».
«Протестувальники, з якими розмовляла PАР (польська державна інформаційна агенція. – Ред), висловлювали стурбованість тим, що згода президента Володимира Зеленського на формулу Штайнмаєра означатиме поступки Росії, яка підтримує сепаратистів на Донбасі.
Ми цього не дозволимо. Зеленський, можливо, цього не знає, але через війну на Донбасі пройшли понад 200 тисяч українців. Вони досвідчені солдати. Нехай він не думає, що ми погодимось, що Україна схилиться перед Росією, - цитує протестувальника Gazeta Prawna. - Моя позиція така ж, як у всіх українців: ми всі розуміємо, що Донбас - це Україна. І там має бути мир, припинити вогонь і відкликати іноземні військові частини. Ми всі розуміємо, що українські прикордонники повинні бути на українсько-російському кордоні .
Сайт, який спеціалізується на військовий тематиці, суть проблеми передав одразу в заголовку і в своїй тематичній лексиці (див фото).
Навіть якщо польське видання друкує ту саму «неповну» інформацію Reuters, то додає саме там, чого там бракує: про «іхтамнєтов» - російські війська на Донбасі.
А ось французьке видання, якому в тексті Reuters все підійшло – там просто переклали його французькою і не парилися.
Тому французам краще читати новини від Agence France-Presse, яке слушно пише: «Критики Володимира Зеленського стурбовані тим, що український президент робить надмірні поступки, що призведуть до фактичного контролю Москви над сепаратистськими регіонами» (цитата за виданням L'Obs). До того ж AFP - чи не єдине з світових видань, яке в контексті цих подій не забуло згадати і про анексію Криму.
Повідомлення від France-Presse поширила і швейцарська Neue Zürcher Zeitung: Ми всі хочемо миру, але мир і капітуляція - це дві різні речі, - заявив протестувальник, який воював на сході України. Прості і головні слова, яких, на жаль, багатьом виданням забракло.
Німецька Die Press оприлюднила свою новину з посиланням одразу на два німецькомовні інформагентства: Austria Presse Agentur і Deutsche Presse-Agentur: «Протести проти занадто великої поступки Росії пройшли мирно. Кілька тисяч людей протестували в столиці України Києві проти домовленості про особливий статус для спірних районів на Донбасі. Це капітуляція і занадто велика поступка Росії, виголошували вони».
Також «по-німецьки»: стисло і коректно, - поінформував про події сайт телекомпанії Zweites Deutsches Fernsehen: «Президент Володимир Зеленський, заявив у вівторок, що остаточні перешкоди перед новою зустріччю між Росією та Україною у так званому нормандському форматі з Францією та Німеччиною були ліквідовані. Конфліктуючі сторони в Мінську домовилися про так звану формулу Штайнмаєра для Донецької та Луганської областей. Однак формула Штайнмаєра викликала в Україні масову критику. Володимир Зеленський перебуває під особливо сильним тиском опозиції».
Повідомлення у Tagesschau залишає двоїсте відчуття: автор, який, зауважимо, пише з Москви, найточніше з усіх розставив наголоси щодо «формули Штайнмаєра»: «…формула вводить в оману, оскільки… процес досягнення миру залишається не зрозумілий». І водночас 10 тисяч протестувальників на Майдані вважає… «невеликою, але гучною групою націоналістів».
Висновок
На цьому інформаційному полі ще орати й орати. Навіть якщо взяти до уваги, що в світі нині краще, ніж п’ять років тому, розуміють зміст подій як в Україні в цілому так і в Криму й на Донбасі, то все одно актуальні старі проблеми, зокрема чимала частка медіа:
- уникає згадки про участь російської армії у війні на Донбасі, а поготів про саму агресію Росії;
- уникає називати російсько-українську війну війною;
- подає протести українців проти капітуляції як бажання продовжувати війну;
- вважає, що у протестах беруть участь лише «націоналісти»;
- подає мінські переговори як очевидне благо, ігноруючи, що для Росії - саме того учасника переговорів, який цю війну розпочав і підтримує, «мирні» переговори - це засіб закріпити результат агресії.
Олександр Волинський, Київ